Не лякайте мене пеклом - я і так у ньому!

Не кричіть мені про волю, бо її нема!
Не пророчте мир, коли говорить зброя!
Очі підніміть!! Агов!! У нас іде війна!!

Я – солдат, що бачив все і навіть більше…
Я пройшов таке, про ще не хочу й говорить…
Дякую лиш Богу, що живий лишився…
Але чи потрібно так і далі Україні жить?!

Як подумаю про все, то туга огортає -
Потопа в крові і муках рідная земля,
Я воюю мужньо, я спинить це намагаюсь!!
Але краю горю як не було, так й нема…

Все що можу - це тримати вірно зброю!
Все що можу - так це до кінця стоять!
Не віддіам я рідну Матінку нікому!
Це моя земля! Ви чуєте, чортяки?! ЦЕ – МОЯ!!

Не лякайте мене пеклом - я і так у ньому!
Але я нікуди з цього пекла не піду!
Я таки здобуду нашу з вами волю!
Чуєте!! Я ВИГРАЮ цю чортову війну!!

Світлана Пазиченко ©

 

info@ribachok.in.ua