Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Сімейство коронавірусів досить велике, але і недостатньо вивчене. Починаючи з 2012 року, були зареєстровані випадки захворювання тварин і людей різними видами короновірусу.

ryba i koronavirus covid 19

В останніх числах 2019 року був зафіксований новий спалах коронавірусної інфекції. Вона почалася в китайському місті Ухань на «Рибному ринку».

Але він умовно рибний, так як на ньому кілька тисяч магазинів і кіосків, де торгують котами, собаками, продають кажанів, а так само найрізноманітніших ссавців. Саме там відбулося перше зараження. З цієї причини вважається, що розповсюджувачами коронавірусу є тварини.

Однак підтверджених фактів того, що вірус передається від домашніх тварин людині, немає - кажуть вірусологи - Домашні вихованці, в тому числі кішки і собаки, не можуть бути джерелом зараження нової коронавірусної інфекції.

У природі існують коронавіруси, що викликають захворювання виключно у тварин, але при цьому вони не становлять ніякої загрози для людини. На людей діють сім видів коронавірусів, в тому числі і COVID-19, які є збудниками гострих респіраторних захворювань. Однак ці типи коронавірусів не є небезпечними для тварин.

У той же час рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я у вигляді профілактики припускають запобіжні заходи при відвідуванні ферм, хлівів, рибних господарств, ринків продуктів тваринного походження; миття рук після контакту з тваринами; не вживати в їжу продукти тваринництва та рибальства, (м'ясо, молоко, рибу, морепродукти, екзотичних тварин) які не пройшли належну термічну обробку.

Тому багато країн ввели тимчасове обмеження на ввезення і транзит всіх видів екзотичних тварин, риб, рослин з Китаю.

У національній українській кухні немає страв з екзотичних тварин. Але в ній рибний продукт незамінний.

У той же час на вітчизняному «рибному ринку» нас чекає інша смертельна небезпека - це ботулізм. Через недотримання технологій, а так само відсутність належного контролю над виготовленням і реалізацією існує реальна загроза, що рибний продукт може загрожувати життю людини, і не через короновірус.

З початку 2019 року на ботулізм захворіло 123 особи, серед них три дитини - 10 пацієнтів померли. Найбільше випадків зафіксовано в Чернігівській, Житомирській, Кіровоградській, Вінницькій, Дніпровської, Запорізькій, Херсонській областях та Києві.

Не завжди небезпечна продукція придбана на стихійних ринках. Причиною переважної більшості отруєнь стала риба, куплена в офіційних торгових точках. І цьому є причини.

Через тотальну корупцію органів рибоохорони масштаб нелегального вилову риби наблизився до офіційного, та становить 90-100 тисяч тонн на рік. Щодня на водоймах країни незаконно виловлюється понад 400 тонн водних живих ресурсів.

Незаконно виловлена ​​риба, нелегально переробляється. Сьогодні існує тільки трохи більше десятка легальних переробників риби. Вся інша продукція, сушиться і коптиться дрібними приватними виробниками, часто прямо на подвір'ї, без належного санітарного контролю.

Україна єдина країна в Європі, де покупець не може отримати достовірну інформацію про походження риби або рибного продукту. У нас немає Сертифікату Походження риби - державного документа що говорить про легальність товару. Тому з кожним роком все більше випадків отруєння рибою невідомого походження і сумнівної якості.

ПАМ'ЯТАЙТЕ!

Риба повинна бути тільки вищої якості, все інше це сумнівний рибний продукт небезпечний для вашого здоров'я. При цьому потрібно знати, що візуально з'ясувати чи є ботуліновий токсин в продукції неможливо! Він не змінює колір продукції і не надає їй ніякого особливого запаху. Підходьте до вибору копченої або сушеної риби дуже відповідально.

Бережіть себе і свої сім'ї! - каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – На сьогодні на рибному прилавку 85% імпортного продукту, і не завжди якісного. Купуйте свіжу вітчизняну морську рибу: тюльку, кільку, бичка, камбалу, піленгаса та інші види. Вони корисні і безпечні.

Немає офіційних даних, щоб в будь-якій країні виявили коронавірус COVID-19 у риби. А тим більше щоб від неї заразилася людина.

ДОВІДКА

Якщо пташиний грип передається від птаха до людини, то особлива небезпека коронавірусу COVID-19 полягає в тому, що він передається від людини людині. Саме тому він рознісся по всьому світу. Пояснити, як і чому виник такий шлях передачі вірусу, вчені поки не можуть. Зараз йде пошук ефективного лікування.

Прес служба Асоціації рибалок України

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Асоціація рибалок України стурбована напруженою обстановкою, на Чорному та Азовському морі. Якщо терміново не почати робити зусилля по нормалізації безпеки рибного морського промислу, ситуація може вийти з під контролю, що призведе до непередбачуваних наслідків.

shcho ne tak s azovskym morem

 

На даний момент є реальна загроза свободі і життю рибалок які ведуть промисел в Азовському морі. У будь-який момент вони можуть бути захоплені прикордонниками ФСБ Росії.

ФАКТ

15 лютого українське судно в Азовському морі затримали співробітники "прикордонного управління ФСБ Росії по республіці Крим". Катер з українськими рибалками вийшов з села Райнівка, Запорізької області. На борту знаходилося чотири людини.

Імена заарештованих: Сергій Гога, Олексій Іванов, Василь Тюркеджі і Максим Терехов.

У Росії стверджують, що у українських рибалок не було документів на вилов риби в Азовському морі. Так само у них не виявилося документів, що засвідчують особистості.

При огляді катера виявили 300 штук камбали і сітку.

Це не перший випадок, коли російські спецслужби затримують українських рибалок:

10 вересня 2018 року двох українських рибалок затримали на озері Сиваш. Чоловіків звинуватили в незаконному перетині кордону і "затримали на 48 годин, щоб підтвердити їх особистості". У підсумку, українських моряків відпустили додому лише 9 травня 2019 року.

4 травня 2018 року в ФСБ РФ заявили, що затримали українське риболовецьке судно ЯМК-0041 біля мису Тарханкут в Криму. Капітан судна в результаті провів півроку в СІЗО.

З огляду на характер і тяжкість звинувачень наших рибалок, а також специфіку російського судочинства, можна очікувати, що нашим землякам може загрожувати перспектива бути засудженими і відбувати покарання в Росії. Статистика вироків російських судів щодо громадян України свідчить саме про таку сумну перспективу ...

Хочемо нагадати, що Азовське море має важливе значення для вітчизняного рибного промислу. У 2019 році на водоймах України було виловлено 51 тис. тонн водних живих ресурсів, у тому числі 16 063 тонн було спіймано на Азовському морі (на Чорному морі - 14 128 тон).

На сьогодні чиновники Міненерго і захисту навколишнього середовища до сих пір не підписали необхідні документи для легального вилову риби в Азовському морі в 2020 році. Всі українські риболовецькі судна стоять біля причалів. Якщо вони вийдуть в море на вилов без документів, то можуть стати легкою здобиччю для прикордонної служби ФСБ РФ. У той же час російські рибалки з початку 2020 роки вже виловили в Азовському морі понад 5 тисяч тонн риби.

Так само необхідно відзначити, що лов хамси проводиться переважно на виході з Керченської протоки, що створює додаткову небезпеку для наших вітчизняних рибалок. (У 2019 українськими рибалками було виловлено більше 1 000 тонн хамси).

На Азовському морі досі не встановлений ​​державний кордон. Зараз діють міжнародні морські Правила які визначають відстань виключної (морської) економічної зони України та її територіальні води.

Для ведення і регулювання промислу на Азовському морі створена спільна Українсько-російська Комісія. Угода і двосторонні договори визначають дозволену кількість вилову риби кожною стороною, за видами, знаряддя лову, проведення наукових досліджень, а так само зобов'язує сторони в випадку затримання порушників із сусідньої країни у своїй акваторії, після складання відповідних протоколів, порушників разом з плавзасобом відпускати. А матеріали про допущені ними порушення пересилаються в країну порушника.

Сподіваємося на те, що десятиденний арешт українських рибалок, за рішенням Керченського суду, пов'язаний тільки з тим, що у них не було при собі документів, що засвідчують особу. І по закінченню цього терміну вони благополучно повернуться додому – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков - У той же час турбує той факт, що чиновники нічого не роблять для безпечного мореплавання і рибальства в Азовському морі, незважаючи на неодноразові випадки затримання українських громадян.

Асоціація рибалок України виступила з Відкритим листом, в якому закликала компетентні служби прописати покрокові дії, які необхідно виконати для звільнення наших рибалок з полону, підтримати їх і побажати якнайшвидшого звільнення і повернення на Батьківщину. Розробити рекомендації рибалкам і згодом видати брошуру Пам'ятку «10 перших кроків якщо ви зіткнулися з піратством».

Прес служба Асоціації рибалок України

Більш повний матеріал про ситуацію на Азовському морі з вітчизняним промислом риби буде висланий по Вашому запиту

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

У Міністерстві інфраструктури України готуються до запуску туристичного маршруту водним транспортом Київ-Мозир-Київ. Перше судно збираються запустити вже в кінці квітня цього року. Таким чином, проект річкового шляху Е-40, який передбачає будівництво судноплавної траси довжиною понад 2000 км через річки Прип'ять, Дніпро і Вісла, щоб з'єднати Балтійське і Чорне море, вийшов на стадію практичної реалізації, про це повідомляє прес-служба Мінінфраструктури.

radioaktyvnyi turyzm

- Роботи по черпанню і доведенню судноплавних глибин до необхідного рівня, а також інші заходи, планується почати з відкриттям навігації, - говорить міністр інфраструктури України Владислав Криклій.

Двісті років тому була створена водна магістраль, що з'єднувала порти Гданська і Херсона по річках Вісла, Західний Буг, Прип'ять і Дніпро.

Зараз цей водний шлях судноплавний тільки на окремих відрізках. Від Бреста до Херсона він умовно функціонує, а ось на ділянці Брест - Варшава зовсім немає судноплавства. Тому його запропонували зробити здатним пропускати судна великої тоннажності і у великій кількості. Для цього треба поглибити русло, забезпечити додаткову водність і побудувати певні інженерні споруди.

Підраховано, що відновлення E-40 дозволить перевозити до чотирьох мільйонів тонн вантажів щорічно. Це пожвавить торгівлю між Польщею, Білоруссю і Україною, загальний обсяг ринків, яких становить майже 100 млн чоловік. Тим більше що річковий транспорт дозволяє перевозити великі обсяги вантажів. Так, баржа вантажопідйомністю 900 тонн замінює 18 вагонів або 45 двадцяти тонних вантажівок.

Однак оптимізм від можливих економічних ефектів меркне на фоні екологічних загроз. Все було б чудово, якби на шляху цього маршруту не було "чорнобильської зони"...

Варто згадати, що акваторія і прибережна частина річки Прип'ять серйозно постраждали від Чорнобильської катастрофи. І це стосується обох сторін і білоруської, і української. За роки, що минули з часів катастрофи донні відкладення закрили радіоактивні мули. Але якщо почати на цих забруднених територіях днопоглиблювальні роботи, то все, що заспокоїлося і лежить на дні під 60-80 сантиметровим шаром мулу, перетвориться в одну мить в радіоактивний коктейль, що може привести до серйозних наслідків.

У цьому проекті кілька складових – економічна, екологічна і надзвичайно важлива, пов’язана з охороною здоров’я. Якщо радіоактивні мули будуть потривожені, і вони рушать вниз по Дніпру, то це може загрожувати втратою головної водної артерії країни як джерела питного водопостачання, а також не можна буде використовувати дніпровську воду для зрошення земель і поливу полів, , бо є загроза радіоактивно забруднити ґрунти.

Вітри можуть перенести це забруднення на багато кілометрів. З локального Чорнобиля ми можемо необдуманими, не виваженими, популістськими рішеннями перетворити всю країну в «чорнобиль» ... – сказав голова Національної Екологічної Раді України Олександр Чистяков. – У світі наразі немає очисних споруд, здатних очистити воду від радіоактивного забруднення. Сьогодні з Дніпровського басейну п’ють воду 2/3 населення України.

Так само варто додати, що даний Проект розроблявся попереднім урядом. Але, як тоді, так і зараз він жодного разу не виносився на громадське обговорення. Його чиновники намагаються просувати за «закритими дверима»...

26 квітня 1986 року сталася Чорнобильська катастрофа. Радіоактивна хмара накрила значні території України і Білорусії. Але мабуть є ті, хто швидко забув про це, не зробивши відповідних висновків ... Сьогодні нам нами нависла загроза повторення екологічної трагедії, але ще в більшому масштабі.

Більш повний матеріал по Проекту «Відновлення магістрального водного шляху Е-40» додається.

На порозі другого Чорнобиля

Зараз в Міністерстві інфраструктури України намагаються почати здійснення Міжнародного проекту створення водного транспортного шляху Е40.

Національна екологічна рада України провела засідання, в порядку денному якого тема «Проект Е 40 – шлях до успіху або новий Чорнобиль?». Експерти, науковці, посадовці обговорили загрози від планованого розчищення і днопоглиблення річки Прип’ять, та шляхи їх вирішення.

Е-40 – це судноплавний маршрут, довжиною понад 2000 кілометрів. Він проходить територією Польщі, Білорусі, України. Проект «Відновлення магістрального водного шляху Е-40 на ділянці Дніпро- Вісла» передбачає, що водний шлях стане новим торговим маршрутом між портами Балтійського і Чорного морів. Однак оптимізм від можливих економічних ефектів меркне на фоні масштабних гідротехнічних робіт, які потрібно провести для відновлення шляху, не кажучи вже про екологічні загрози, – повідомляє прес служба Національної екологічної ради України.

Двісті років тому була створена водна магістраль, яка з’єднувала порти Гданська і Херсона по річках Вісла, Західний Буг, Прип’ять і Дніпро. Зараз цей водний шлях є судноплавним лише на окремих відрізках. Від Бреста до Херсона він сяк-так (умовно) функціонує, а ось на ділянці Брест- Варшава нема судноплавства. Тому його запропонували зробити здатним пропускати судна великої тоннажності і в великої кількості. Для цього треба поглибити русло, забезпечити додаткову водність і звести певні інженерні споруди.

Підраховано, що відновлення E-40 дозволить перевозити до чотирьох мільйонів тонн вантажів щорічно. Це пожвавить торгівлю між Польщею, Білоруссю і Україною, загальний обсяг ринків яких становить майже 100 мільйонів чоловік. Тим більше що річковий транспорт дозволяє перевозити великі обсяги вантажів. Так, баржа вантажопідйомністю 900 тонн замінює 18 вагонів або 45 двадцятитонних вантажівок.

Все було б чудово, якби на шляху цього маршруту не було б «чорнобильської зони»...

До даного проекту найбільше запитань у екологів. Їх стурбованість зрозуміла: щоб гарантувати проходження важких суден по Прип’яті, річку потрібно піддати серйозним змінам.

Проект Е 40 – міжнародний. У нього входять три країни: Польща, Білорусія і Україна. Євросоюз виділяє на здійснення цього проекту кошти, і вони чималі – 12 млрд доларів. Але... З них на розчистку річок – Польщі 1,5 млрд, Білорусії – 400 млн, України – приблизно 35 млн.

- Польща, поза всяким сумнівом, залишиться у виграші, вона не тільки розчистить свою річку і зробить її берегоукріплення, а й виграє в екологічному плані, тому що ці дії вдихнуть друге життя в замулену, змілілу річку, – кажуть в Національній екологічній Раді України. – Якщо у Польщі одні плюси від даного проекту, то у Білорусі не все так однозначно...

На білоруській стороні пропонується будівництво декількох гребель, пропускних шлюзів, обвалування Прип’яті і випрямлення її русла. Зміна гідротехнічного режиму річки і припинення паводків значно вплине на місцеву флору і фауну. При оцінці білоруської ділянки потрібно відштовхуватися від того, що вона проходить через територію Прип’ятського Полісся, де розташовуються національний парк «Прип’ятський», десять заказників республіканського і 13 заказників місцевого значення, 30 пам’яток природи. Там мешкає близько 60 видів звірів, 260 видів птахів, 20 видів амфібій і рептилій, 54 види риб. Близько 70 видів включено до Червоної книги і охороняється відповідно до міжнародних зобов’язань.

Багато екологів вважають, що Водний шлях Е-40 – це смерть для Полісся! Вони ставлять питання: «Скільки коштуватиме Білорусі вихід до моря?», адже збитки від будівництва гребель будуть незворотними, а виконавці проекту досі не провели належної оцінки екологічних наслідків.

Але без сумніву, уряд Білорусі для досягнення стратегічної мети щодо виходу до Балтійського моря буде розчищати та поглиблювати Прип’ять... Ми це можемо підтримувати чи засуджувати, але це справа Білорусії. Це їхня територія і їм з цим жити. Потрібно починати думати в першу чергу про себе, що це дасть нашій країні, і які є при цьому ризики.

При цьому варто згадати, що акваторія і прибережна частина річки Прип’ять серйозно постраждали від Чорнобильської катастрофи. І це стосується обидвох сторін – і білоруської, і української. За роки, що минули з часів катастрофи, відкладення на дні закрили радіоактивні мули. Але якщо зараз почати здійснювати на цих забруднених територіях днопоглиблювальні роботи, то все, що заспокоїлося і лежить на дні під 60-80 сантиметровим мулом, перетвориться в одну мить в радіоактивний коктейль, що може привести до серйозних наслідків, аж до другого Чорнобиля, – попереджають фахівці Національної Екологічної Раді України.

Виникає запитання: «Хіба про цю проблему не знають наші сусіди? Який європейський капітан поведе своє судно через чорнобильську зону?» Адже це досі зона. І всі машини, які виїжджають з неї, перевіряють на забруднення, а також в обов’язковому порядку обмивають спеціалізованими розчинами.

Наші сусіди білоруси прекрасно знають про загрозу і наслідки, до яких можуть призвести роботи на забруднених акваторіях річки Прип’ять, але кажуть: «Це не наш стронцій забруднив річку. Він прилетів з України. Так нехай і пливе туди ж...». Тобто ми з вами стоїмо на порозі екологічної катастрофи!

У цьому проекті кілька складових – економічна, екологічна і надзвичайно важлива, пов’язана з охороною здоров’я. Якщо радіоактивні мули будуть потривожені, і вони рушать вниз по Дніпру, то це може загрожувати втратою головної водної артерії країни як джерела питного водопостачання, а також не можна буде використовувати дніпровську воду для зрошення земель і поливу полів, – сказав голова Національної Екологічної Раді України Олександр Чистяков. – У світі наразі немає очисних споруд, здатних очистити воду від радіоактивного забруднення. Сьогодні з Дніпровського басейну п’ють воду 2/3 населення України. Якщо ми допустимо радіоактивне забруднення, тоді кожен з нас вже сьогодні відчує дуже гостро брак питної води.

Що потрібно робити, щоб запобігти радіоактивному забрудненню Дніпра?

Насправді шляхів для виходу не так вже й багато, – вважають в Національній Екологічній Раді України. – Але, діяти нам треба буде швидко, хочемо ми цього чи ні, але білоруси розпочнуть розчищати Прип’ять. І тоді весь цей радіоактивний мул виявиться у нас. Як нам бути? Що потрібно зробити, щоб якщо не уникнути в повній мірі, то хоча б мінімізувати катастрофу? Потрібно негайно звертатися в Інститути Національної Академії Наук України, щоб вчені прорахували можливі наслідки, і знайшли шляхи виходу із ситуації, що склалася.

Але, і без фундаментальних дослідницьких робіт неозброєним оком видно кілька виходів. Перший, створити переливну дамбу на річці Прип’ять на кордоні з Білоруссю. Тобто, поставити півтораметрову стіну від дна. Але, вона не значною мірою врятує від проходження збаламученої радіоактивної водної суміші.

Другий, якщо забруднений мул все ж піде з білоруської території по Прип’яті, можливо, потрібно скористатися досвідом часів Чорнобильської катастрофи зі створення штучних виловлювачів на дні Київського водосховища, рити своєрідні котловани, борозни, в яких і буде збиратися цей забруднений мул, в надії, що його згодом затягнуть донні відкладення. Це в якійсь мірі допоможе локалізувати забруднення, не дасть йому можливості в повній мірі поширитися по всій акваторії водосховища. Але це все необхідні, але малоефективні, очевидно, побічні кроки.

А третій вихід, – найбільш дієвий, але при цьому і найбільш витратний, – взагалі не рухати забруднені ділянки акваторії Прип’яті (і, можливо, Київського водосховища), а обійти їх, побудувавши поряд з річкою судноплавний канал. На щастя, в будівництві подібних каналів існує багатий зарубіжний досвід. Адже, наприклад, вся Голландія в таких штучно створених судноплавних каналах. Цей шлях набагато кращий, ніж випрямляти русло Прип’яті, при цьому вбиваючи річку.

Ну, звичайно ж, існує і найгірший варіант – нічого не робити і дати можливість забруднити Дніпро на віки вічні... Та чомусь, здається, що саме його і виберуть вітчизняні чиновники...

І це ні в якому разі не паніка. Просто здоровий глузд вітчизняних екологів вимагає прийняття контрзаходів в ситуації, яка може перерости в екологічну трагедію для нашої країни. Краще передбачити, ніж потім надолужувати.

Наслідки ігнорування проблеми можуть бути катастрофічними. Якщо радіоактивні мули підуть вниз по Дніпру, то ми назавжди втратимо нашу головну водну артерію як джерело питної води. Поля зрошувані радіоактивною водою будуть забруднені, а разом з ними і сільськогосподарська продукція: зернові, пасовища. Вітри будуть переносити радіоактивний пил з полів. Вся країна може перетворитися в одну велику радіоактивну зону, закриту для всього іншого світу. Зникне ідея перетворити нашу країну в європейську житницю, оскільки забруднена пшениця, а так само «радіоактивна» соняшникова олія нікому в світі не будуть потрібні.

Щоб протистояти такій похмурій перспективі, необхідно виносити це питання на глобальний рівень, підключаючи до його вирішення світове співтовариство, – вимагають екологи.

Без сумніву, якщо забути про загрозу перетворити всю акваторію і прибережну берегову територію Дніпра в єдиний «чорнобиль», то вигода від побудови водного шляху який з’єднує Чорне і Балтійське море, безсумнівно, велика. Але, який би не був прибуток від цього, хліб з маслом не піде на користь, якщо рот буде закритий протигазом.

Нашій країні насамперед потрібно звернути увагу в цьому проекті на акваторію річки Дніпро від Києва до Херсона. Але, тільки після того, як убезпечимо себе від потрапляння забруднених мулів в головну артерію країни – Дніпро.

Дніпро екстрено потребує днопоглиблення. Але, не так як це відбувається сьогодні. Земснаряди потрапили в руки непорядного бізнесу і розривають річку на частини. Вони добувають пісок для комерційних цілей, а не займаються днопоглибленням і розчищенням там, де це потрібно самої річці – говорить Олександр Чистяков – Давно необхідно створити державну програму з відновлення Дніпра, в тому числі і його судноплавної частини.

Тільки комплексна програма допоможе уникнути загибелі Дніпра. Потрібно розуміти, що говорити тільки про судноплавство, забуваючи, що річка є єдиним водним організмом – це утопія.

Викопати «судноплавну» канаву посеред Дніпра – гроші, викинуті на вітер, бо природа тут же затягне ці ями. Потрібен комплексний підхід до оздоровлення всієї річки, що включає в себе розчищення та днопоглиблення і не тільки судноплавної частини, а всієї акваторії.

Треба оздоровити нашу головну водну артерію, створити необхідну транспортну інфраструктуру, а тільки після цього з гордою і здоровою вітчизняною річкою думати про вступ до міжнародних проектів. А Дніпром потрібно займатися негайно.

Прес служба Національної Екологічної Ради України

 

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Що може бути цікавіше для азартних чоловіків, ніж рибальські трофеї? Хіба що красиві дівчата. А вже якщо це красиві дівчата на рибалці ... ух! Суперпідбірка прекрасних рибачок з завидними трофеями.

rybalkai

rybalka

rybalka i

rybalka i dushki

rybalka i devushki

rybalka i devushk

rybalka i devuk

rybala i

rybal i

 dushki

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Для рибалки-спінінгіста щука - це в якійсь мірі риба приз, улов, який в рази піднімає самооцінку, авторитет в очах інших рибалок і просто дарує чудовий настрій. Ловля щуки восени цей самий «золотий» для спінінгістів час, професіонали і любителі готуються до такої риболовлі заздалегідь, і завжди цікавляться новинками або досвідом інших - на що ловити щуку восени, де шукати щуку, і які снасті в який період працюють з максимальним результатом.

osinnia shchuka sekrety uspishnoi rybolovli

Ловля щуки восени з берега

Де ловити щуку восени: для хижака будь-яка біла риба в річці є кормовою базою, щука завжди буде крутитися поруч зі  зграями риби. Ранньою осінню дрібна рибка гріється на мілководді, тому будуть ефективні закидання приманок на мілинах, і швидка проводка. У жовтні-листопаді трава в річці падає, і мирна риба шукає укриття в ямах, в глибоких вирах, часто риба мігрує вздовж бровок, на кордоні швидкого і повільного перебігу. Тепер щуку потрібно шукати в місцях, де звужується русло, де є тихі заводі або коряжник.

Де ловити щуку восени: для хижака будь-яка біла риба в річці є кормовою базою, щука завжди буде крутитися поруч зі  зграями риби. Ранньою осінню дрібна рибка гріється на мілководді, тому будуть ефективні закидання приманок на мілинах, і швидка проводка. У жовтні-листопаді трава в річці падає, і мирна риба шукає укриття в ямах, в глибоких вирах, часто риба мігрує вздовж бровок, на кордоні швидкого і повільного перебігу. Тепер щуку потрібно шукати в місцях, де звужується русло, де є тихі заводі або коряжник.

Які проводки працюють на щуку восени

Щука на блешню восени реагує по - різному, тому я рекомендую використовувати різноманітні проводки:

  • можна покласти блешню на дно і не поспішаючи, провести її в нижньому горизонті;
  • збільшуємо швидкість обертання котушки - піднімаємо блешню вище, і можемо обловити середній і верхній обрії води;
  • даємо блешні «сипатися» - при проводці зупиняємо котушку, трохи відпускаємо волосінь, і блешня в товщі води опускається на дно, створюючи гру за рахунок щільності води і своєї хвилястої форми.

Підсумок - уловисті блешні на щуку восени це зазвичай великі колебалки, які можуть бути пофарбовані в однотонні або  контрастні кольори.

Приманки на щуку восени

Осінній жор щуки - не порожній звук, хижак прагне наїстися перед зимою, тому прекрасно реагує на великі приманки. З усього розмаїття блешень в осінній період «вистрілюють» великі коливальні блешня - ложки, для яких досить рівномірної проводки. Їх низькочастотна гра і блиск привертає велику рибу, і можна отримати відмінний трофей. Однною з кращих блешень на щуку ранньої осені вважаються блешні, виготовлені з кольорових металів - латунь, мідь, срібло. Перевірити таку блешню в магазині легко і просто - немає реакції на магніт, значить це дійсно колірметал.

Силіконові приманки на щуку восени поки не впаде трава, я рекомендую використовувати з офсетними гачками або незачіплялки. Улюблене місце щуки для засідки - латаття, густа трава, це рай для щуки і справжній «кошмар» для спінінгіста, що намагається виловити рибу і не обірвати всі приманки в траві. Офсет і незачіплялка допоможуть зберегти улюблений силікон, і при цьому зробити риболовлю результативною.

Зазвичай на початку жовтня трава в річці починає відмирати, і можна використовувати джигголовкі з силіконом для пошуку щуки на ямах і у вирах. Ловля щуки на силікон восени працює за правилом - чим більша приманка, тим більша риба, тому використання 3-4, а то й 5-ти дюймових віброхвостів або твістерів виправдано при полюванні за великими трофеями. За кольором силікон на щуку восени може використовуватися будь-який, але є теорія, підтверджена практикою: в чистій і прозорій воді ефективно працюють приманки природнього забарвлення, коли після дощів вода брудна з мінімальною видимістю, результативніше працювати з силіконом ультра яскравих забарвлень.

Воблери на щуку восени можуть бути якими завгодно - різної довжини, форми, діапазону заглиблення, палітри кольорів. На початку осені актуальними можуть бути воблери яскравого, агресивного забарвлення, які при швидкій і рівномірній проводці привертають увагу щуки. Пізньої осені в холодній воді кращими воблерами на щуку стануть приманки класу «мінно» суспендери (SP) - коли при повільній проводці рибалка робить тривалі паузи, і рибка зависає в товщі води, провокуючи навіть слабоактивниго хижака на ривок. Розмір риби так само важливий - чим більший воблер, тим більше може бути виловлений трофей. Саме восени часто спрацьовують великі джерки, джеркбейти, вага воблера може досягати 100 грамів, для цього потрібні відповідні вудлища. Колір приманки на щуку восени в холодну пору повинен бути максимально наближений до природнього вигляду білої мирної риби.

Розповідь про полювання на щуку восени буде неповною без розкриття теми «як ловити щуку на живця». Жива маленька рибка була і буде найбільш ласим для щуки шматочком, причому ловити щуку подібним чином можна як з човна, так і з берега. Використовуються як гуртки, так і звичайна поплавочна вудка - поплавок необхідно підібрати такої плавучості, щоб живець його не втопив. Я раджу замість сталевих повідків використовувати флюорокарбон перерізом не менше 0,5, тоді клювань буде в рази більше, і рибалка набагато ефективнішою. Ловля щуки на гуртки восени в основному застосовується на малих річках - необхідний відносно рівний рельєф дна, невелика течія або стояча вода.

Риболовля восени на щуку у будь-якого рибалки - це завжди пошук трофея, підбір приманок під конкретне місце і умови лову. Це азарт і задоволення, про що свідчать безліч відео та фото. Блешні, воблери, силікон або живець - найчастіше тільки інтуїція рибалки буде вірним порадником при виборі приманки. «Ні хвоста вам, ні луски»!

Джерело: ADAMS