Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна

Сезон полювання 2018-2019 років офіційно завершується, природа потребує спокою, оскільки саме зараз, із початком весняного сезону, розпочинається масовий період розмноження в більшості видів. У цій статті ми розповімо які зміни у тваринному світі принесе перехідний період зимово-весняного міжсезоння, та про загальні зміни у поведінці тварин, вже заборонених до полювання, а також про особливості періоду тиші. Далі — докладніше.

Зміни у поведінці тваринного світу

Початок весни для русака є доволі тяжким періодом, оскільки йому потрібно мігрувати у найбільш захищені, закриті ділянки подалі від садів та людських поселень, у доволі голодні часи. Перші виводки у зайця розпочинається вже у березні, проте не вся молодь проживає свої перші місяці, через голод, раптові заморозки та підвищену активність хижаків, таких як вовк та лисиця. Аби надати йому можливість як слід підготуватися до початку сезону розмноження, полювання на нього завершилося ще наприкінці січня.

zavershennia cezone poliuvannia

Дикий кабан також готується до народження молоді, його стада наразі починають розбрідатися, одразу після танення криги та сходу насту. Відтепер, вони віддаватимуть перевагу низинам, розташованими поряд із болотами. Саме у таких місцях можна знайти рослини із товстим корінням, яке слугуватиме кормом для тварин ще протягом довгого часу. Самці знов починають відвідувати солонці, які допоможуть їм  відновитися після довгої зими. Самиці копитних, включаючи оленей, шляхетного та плямистого, а також козуль, зупиняються у найбільш захищених та закритих ділянках лісу, сповнених чагарником, де вони ховатимуть молоде потомство до того моменту, як воно не стане в змозі слідувати за самицями. Зграї самиць на деякий час розходяться, а минулорічні самці, відправляються у самостійне життя.

Хижаки лісу, лисиці, вовки та єнотоподібні собаки також шукають собі нові лігва, готуючись до виховання молоді. Уссурійські єноти принесуть потомство дещо пізніше, протягом лютого в них  тільки починається сезон парування. Цих псових об’єднує те, що у вихованні потомства прийматимуть участь як самець так і самиця, самиця доглядатиме за молоддю, у той час як на самця покладається роль здобуття їжі для всього сімейства. У цей час вовки полюватимуть на порядок активніше, проте концентруватимуться переважно на великій здобичі, що не стане добре для молоді копитних.

Бобер та ондатра також готують нові лігва, що також стосується і тогорічної молоді, яка рано відокремлюється від батьків та вирушає займати нові ділянки. Заново починається збір їжі у спеціальні, захищені від вологи частини нір, напередодні народження молодняка. Бобри харчуються здебільшого корою молодих дерев, ондатри — корінням та стеблами високої рослинності.

Важливість дотримання режиму тиші

Втручання у цей, дуже важливий період для більшості тварин, може вкрай негативно відобразитись на чисельності певних видів, і саме тому полювання від початку березня стає забороненим. Весна — це період розмноження для більшості видів, тож зараз особливо важливо не тривожити тварин. Порушникам закону про полювання доведеться сплатити немалі штрафи, які віднедавна були введені і за шум у лісі, який по-справжньому здатен змусити частину тварин мігрувати з місць заселення. Запеклі мисливці ж, на цей час, можуть підвищити свої навички у влучності та відновити тренування для мисливських собак.

Джерело: trofey.net

 

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна

Информация об этом шокирующем заболевании периодически появляется в новостях. И хотя случается это очень редко, каждый должен быть осведомлен о том, как избежать заражения и как диагностировать бешенство у собак и других домашних животных, которые преимущественно оказываются переносчиками болезни.

Что такое бешенство и как оно передается?

Бешенство – это заболевание, которое вызывается вирусом, тропным к нервной системе. Передается оно через биологические жидкости зараженного животного, в том числе через кровь и слюну. В них циркулирует болезнетворный вирус. Преимущественно распространителями бешенства являются дикие звери и бродячие собаки. Обычно инфицирование у животных происходит из-за укуса или взаимного облизывания.

beshenstvo sobak

Когда появляются признаки заболевания?

Важно знать не только, как передается бешенство, но и как оно проявляется на начальном этапе. Инкубационный период у собак длится от одной недели у щенков, до шести недель у взрослых особей. После этого появляются первые симптомы заболевания. Исход летальный, он наступает в среднем после двух недель протекания бешенства. У привитых собак вероятность подхватить такую болезнь значительно ниже, чем у остальных. Поэтому владельцы домашних животных обязательно должны обращаться к ветеринару для выполнения прививки. В их распоряжении в достаточном количестве есть и сыворотки, и вакцинаторы. Купить в Украине их можно в интернет-магазине Укрвет.

Какие типичные признаки у бешенства?

При заболевании прогрессирует поражение самой важной системы организма – нервной, вследствие чего начинается боязнь света из-за повышенной чувствительности глаз, возбудимость, агрессивность и мышечные параличи. Все это приводит к нарушению движений и остановке дыхания у любого зараженного болезнью живого существа. На ранних стадиях ветеринар может диагностировать заболевание при помощи специфических исследований, таких как реакция диффузной преципитации или иммунодиффузии. Заказать с доставкой эти реагенты можно в интернет-магазине Укрвет. Это качественные препараты фирменного изготовления, гарантирующие максимальную корректность исследований.

Какие стадии протекания заболевания?

Бешенство имеет три стадии: продромальную, агрессии (разгара) и паралитическую. Каждая из них имеет характерные проявления. Выявить их можно визуально, а на начальном этапе - используя иммунологические методы исследований. Заказать все необходимое для этого можно в каталоге Укрвет.

Продромальная (начальная)

Этот период отличается малоподвижностью, пассивностью и вялостью животного. Собака не хочет играть с хозяином, не выполняет выученные ранее команды и не реагирует на свое имя. Но бывает и другая вариация этой стадии: пес ластится, прижимается к земле и ногам, лижется, становится непривычно ласковым. Такие признаки, которыми проявляется бешенство, сразу бросаются в глаза внимательному владельцу и вызывают подозрения.

Маниакальная (разгар)

Вторая стадия имеет более явные и специфические признаки. Собака убегает, прячется, грызет все что не попадя, нападает на людей и животных. Наиболее характерными являются водобоязнь, страх льющейся жидкости, боязнь света, обильное слюноотделение, слабость мышц гортани и жевательных мышц.

Паралитическая

Этот период тянется несколько дней, завершаясь смертью животного. Сначала оно не ест, не пьет, не проявляет агрессии и других эмоций. Судороги, абсолютный паралич, кома и летальный исход – вот, чем завершается бешенство собак.

Какие формы проявления болезни?

Бешенство проявляется в нескольких формах: буйной, депрессивной, атипичной, ремитирующей и абортивной. Каждая из них отличается особыми признаками.

Атипичная

Вялое, измученное до предела болезнью животное страдает около полугода, продолжая заражать вокруг себя все живые существа.

Депрессивная

Собака не агрессивна, хромает, кашляет, болезнь протекает стремительно и завершается гибелью не позже, чем через 3 дня.

Ремитирующая

В таком случае очень нестойкие симптомы того, как проявляется бешенство. Они могут проявляться и снова исчезать. При возобновлении признаки становятся более заметными.

Абортивная

Мало распространенная форма, при которой животное может выздороветь без постороннего вмешательства.

Буйная

Собака мало ест, скрывается от людей или наоборот – становится чрезмерно навязчивой. После этого наступает раздражительность и затравленное состояние. Нормальную еду животное не ест, а проглатывает несъедобные предметы.

Как предотвратить заражение бешенством?

Чтобы обезопасить свою собаку и свою семью от такого коварного заболевания, нужно знать, как защититься от бешенства. Единственный способ для этого – вакцинация домашних животных. Ее нужно делать заранее, ведь в инкубационный период эта процедура уже не будет эффективной. Прививка должна ежегодно повторяться. Также желательно избегать контакта собаки с бродячими и дикими животными. Ведь даже самый безобидный на вид ежик может оказаться распространителем вируса бешенства.

Рейтинг: 5 / 5

Звезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активна

На Виноградівщині, яка славиться давньою історією полювання, цієї суботи відзначали День мисливця. Другий рік обласне свято проходило в урочищі Великий ліс на території Виноградівського держлісгоспу. Господарі зустрічали представників усіх місцевих товариств мисливців і рибалок, колег з інших областей України, а також гостей із-за кордону: Угорщини, Словаччини, Румунії, Чехії, Німеччини. Завітали заступник голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль, заступник голови обласної ради Йосип Борто, представники дипломатичних установ.

— Дякую закарпатцям, що вони такими фестивалями відроджують і розвивають традиції мисливства, — зазначив на відкритті свята Володимир Бондар. — Це важливо і в контексті європейських прагнень України, адже в нас ці традиції не настільки розвинені, як у багатьох інших країнах європейського континенту. У всьому світі мисливська галузь дає прибуток і активно розвивається. Водночас це копітка праця, яка полягає насамперед у системній роботі працівників єгерських служб із підгодівлі та примноження популяції диких тварин.

Vasyl Ropchuk

— Закликаю всіх громадян приєднатися до мисливців і лісівників у розумному використанні наших природних ресурсів і в забезпеченні їх належного врядування на благо майбутніх поколінь, — сказав начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга.

Геннадій Москаль, який приїхав привітати учасників свята у парадному мисливському костюмі, наголосив: «Саме справжні мисливці найбільше зацікавлені у збереженні фауни, регулюючи популяцію диких звірів і підгодовуючи їх. Мисливці полюють лише за правилами і протистоять браконьєрам. Полювання можна вважати романтичним доповненням до всієї організаторської та природоохоронної роботи в лісових угіддях».

На десятках стендів районні організації Товариства мисливців і рибалок фантазійно і цікаво представили романтику мисливства. Це і незвичні трофеї, і вичинені шкури та роги диких тварин, експозиція зброї. Окремо розмістили різні типи годівниць, які демонструють зразки для підтримування диких звірів узимку.

Визначали найкращих мисливських собак, влаштовували майстер-класи зі стрільби з лука та пневматичної зброї, театралізовані сцени, а також дегустацію страв з мисливської здобичі. І подивувалися, і посміялися під час конкурсу з імітації реву оленя, яка вдається далеко не кожному мисливцеві. Не залишилися поза увагою і маленькі учасники: для них представники громадської організації «ФОРЗА» влаштували лісову школу з конкурсами на знання лісівничої тематики.

Увесь день гості могли насолоджуватися виступами найкращих фольклорних колективів з різних куточків Закарпаття. Мисливська ватра, яка розгорілася на безпечно облаштованому місці, нагадала про святий обов’язок мисливців оберігати ті дари, якими природа щедро наділила лісисті Карпати.

Уже у відблисках зір, проводжаючи гостей і приймаючи подяку за надзвичайне свято, директор Виноградівського держлісгоспу Василь Агій не казав їм «прощавайте», а говорив з усмішкою доброго ґазди: «До зустрічі за рік».

 

Звезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активнаЗвезда не активна

musluvesОстанніми роками в українському суспільстві триває протистояння між зоозахисниками і людьми, які не менше люблять природу, — мисливцями. На жаль, антимисливський рух поширюється в ЗМІ, соціальних мережах, під час публічних акцій. Прикривається цей рух турботою про бідних тваринок, а «кровожерливих» мисливців зоозахисники називають не інакше, як браконьєрами і вбивцями. Як мисливець у сьомому поколінні спробую розвіяти цей міф.

Про мисливство та його особливості знаю від діда, той — від свого діда, що ходив у тайгу на ведмедя з рогатиною. Мене, хлопця, ці історії зворушували більше, ніж казки. Тепер ходжу на полювання. Зі мною батько, який просто тримає в руках рушницю. Він не полює, а радіє життю. Приблизно так, як його описав незабутній український майстер мисливського слова Остап Вишня: «Мисливці є тими людьми, що люблять тихі вечори над озерами, що чують ніжний шелест очеретів, яким крик бугая на болоті бринить, а загадковий тихий плескіт на озері в їхнім серці одгукується трепетними перебоями». Саме так завжди сприймав і сприймаю полювання. Тож просто дратує, коли з мисливців намагаються зробити злочинців. Особливо ті, хто й уявлення не має про справжнє полювання.

На жаль, ми з однодумцями, які захоплюються полюванням, тривалий час всерйоз не сприймали закиди проти нас. Тож маємо небажаний зворотний зв’язок. Завдяки так званому широкому зоозахисному руху відбулася підміна понять. Мисливців, які щиро ставляться до справи збереження природних ресурсів, стали називати вбивцями та браконьєрами. Це найбільша з усіх нісенітниць, яку лише можна вигадати. Саме слово «мисливець» означає, що людина мислить, замислюється над своїми вчинками. У нас є кодекс честі й етики, ми поважаємо трофеї, які здобули. Зауважте: не вбили, як кажуть про нас зоозахисники, а здобули. Лось, кабан чи будь-який лісовий звір не приречений. Він з нами на рівних. Кажу щиро: одного разу на полюванні не зміг вистрелити в самця козулі, який зазирнув мені в очі.

Звичайно, поширення історій про браконьєрство, які не мають жодного стосунку до правильного полювання, значно підсилюють сприйняття полювання як безвідповідального ставлення до природи, роблять його легким об’єктом для критики. Публікація фотографій розпивання алкогольних напоїв до або після полювання, неетичне ставлення до здобутого трофея і його представлення в неналежному вигляді — все це ще більше налаштовує проти мисливців і псує їм імідж. Ми категорично засуджуємо такі дії. Розтиражовані у ЗМІ приклади не мають жодного стосунку до розумного, зваженого, контрольованого державою мисливства.

Намагання зоозахисників надломити мисливську галузь вважаю неадекватними діями. Світовий та історичний досвід, здоровий глузд доводять, що мисливство — це така сама галузь економіки, як інші. Досить прибуткова. До речі, цю думку поділяє кандидат біологічних наук молодший науковий співробітник Інституту зоології імені І. Шмальгаузена НАН України Євгенія Яніш. Вона стверджує: «Ми за раціональне природокористування та проти браконьєрства. А підриваючи мисливську галузь, дехто підриває обороноспроможність нашої країни, що небезпечно, особливо в наш час. Адже під час війн саме з мисливців та єгерів формувалися спецпідрозділи, які виконували найскладніші розвідувальні, диверсійні та інші функції. Нині ця галузь перспективна, у жодному разі її не можна забороняти, збільшувати на неї тиск, піддаватися псевдоекологам, що просто відробляють отримані міжнародні гранти, частина яких надходить з Росії».

Часто дивує: чому ніхто із зоозахисників не заявляє про необхідність боротьби з браконьєрами? Наприклад, несанкціонований обіг отрутохімікатів у сільському господарстві ще й як шкодить диким тваринам. З мисливцями тягатися легше? Слід хоч трохи розумітися на полюванні, щоб робити висновки. А він тут один: мисливці — не вбивці!

Джерело: Урядовий кур’єр

 

Рейтинг: 5 / 5

Звезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активна

В теперішній час, коли зайців стало обмаль, а популяція лисиці збільшилась, доцільніше було б полювати саме на цього всюдисущого хижака. Адже він вносить серйозну поправку у кількість вухатого гризуна. Полюють на рудого розбишаку по-різному, а ми розглянемо полювання з манком, як із стаціонарної засідки так і в активному пошуку.

poliuvannia na lysytsiuГотуй воза взимку а місце для полювання влітку

Для початку треба вибрати місце, а це не так просто як здається. 

Врахування сходу та заходу сонця та місяця дозволить вам перебувати у засідці в тіні. Тінь вміло приховає вас, а що саме головне – рушниця чи бінокль не дасть блиску. Не даремно Висоцький співав «Из-за елей хлопочут двустволки , там охотники прячутся в тень...» Тому краще сидіти у засідці, щоб сонце чи місяць сходили вам по праву руку а заходили по ліву. Ну і не забувати про розу вітрів. Іншою умовою для вибору місця засідки є можливість скритного підходу та відходу. Проте огляд із неї повинен бути якнайбільший та якнайкращий. Рельєф має важливе значення, всі це розуміють. Тому краще засідку влаштувати на пагорбі, підвищені (наприклад на дереві, але із дозволу користувача угідь). Це дасть ще кілька переваг. Із висоти кращий огляд, та й лисиця бачить понизу. На підвищені необхідно розчистити місце під переносне крісло або влаштувати стаціонарне, яке не скрипить, і , обов’язково, підставку під рушницю. Сидіти в кріслі найкраще на твердому пінопласті. Перевірено. Надійно та тепло. Його можна залишати на місці, він не намокає та не гниє. Насипало на нього снігу – обернули на другу сторону і ніяких проблем. Зразу потрібно вирубати гілки та кущі що будуть мішати при огляді місцевості та можливій стрільбі.

Також добре буде, якщо відійти від засідки на метрів 70-100 і подивитись як виглядає вона із сторони, присісти, глянути на неї з низу, як це буде бачити звір. Важливою умовою є щоб засідка не просвічувавалась. Тому задній фон повинен бути темним, найкраще його загустити гілками. Самі ж гілки з листями краще нарубати влітку. Недалеко від засідки чи на задній фон можна прикріпити грубу клейонку чи щось інше, що буде шуміти. З часом звір звикне до цього шуму і не буде звертати уваги, навіть якщо це ви його самі спричинили. Ще також добрим місцем влаштування засідки є територія біля залізничних колій. Лисиці там постійно крутяться в пошуках чогось їстівного.

Тепер до самого місця майбутнього полювання. Необхідно розчистити зручні для вашого огляду та стрільби можливі місця підходу звіра, а поганопроглядаємі, навпаки, захаращити. Рекомендую на відстані приблизно 50 метрів від засідки понапихати в землю півтора-двохметрові патики чи гілки в лінію із прив’язаними до них стрічками – вони будуть показувати нам силу та напрям вітру. Як тільки зайде лис за межі лінії патиків, одразу зрозумієте яка до нього відстань. Адже на око чи в сутінках визначити відстань проблематично. Деякі мисливці ще недалеко засідок вкопують в землю пластмасові труби так, щоб вона стирчала із землі на кільканадцять сантиметрів. В середину вкидають харчові відходи чи зіпсовані «ароматні» продукти. Запах буде приваблювати хижаків, лис буде там крутитись постійно. Проте тоді, під час виходу на засідку, необхідно брати з собою якісь м’ясні рештки і підгодовувати лиса. Ще дехто закладає приваду: тушку здохлої тварини чи м’ясні решти. При цьому дрібні рештки необхідно прикопати. Лис буде навідуватись в ці місця постійно, а це вам тільки на руку.

Самих засідок по угіддях можна зробити кілька, один день полюєте з одної, на інший з наступної.

По одягу зустрічають…

Вбрання мисливця відіграє велику роль в цьому полюванні. Лисиця добре бачить, підозрілість обмине десятою дорогою. Одразу б радив відмовитись від темних камуфляжів, він буде виглядати чорною плямою. Де б в яких угіддях ви не полювали, ваш одяг повинен бути світліший ніж навколишнє середовище. Білий маскхалат придатний тільки тоді, коли є багато снігу. Також необхідними є рукавиці, навіть якщо нема морозу. Білі руки видно далеко. А що говорити про обличчя. Як прожектор. Тому б радив би використовувати підшоломник або балаклаву. Та й в обличчя тепліше. Запах вбрання також важливий, тому радив би мати окремий верхній одяг який б зберігався на балконі чи у стодолі на сіні. Сам одяг не повинен шарудіти а ґудзики, заклепки чи блискавка дзвеніти. Можете перевірити самі себе – вдягніться і пострибайте на місці. Необхідно замаскувати і зброю. Вона, так як і бінокль, в більшості випадків, вороновані, що при сонячній погоді дають блиски. Або обмотати їх камуфляжним скотчем чи обклеїти білим пластиром або не виходити з тіні. Ремінь з рушниці я знімаю зовсім, він тільки заважає. Ну і телефон. Ставте одразу на «вібро», хоч звір те вібро чує, або повністю на беззвучний, чи вимикати зовсім. Вирішувати вам.

Зброя та постріл

По зброї - кожен користується своєю, ту що має. При цьому, нарізна більш ефективніша, хоча з гладкою набагато цікавіше. Яку ж треба мати витримку і майстерність щоб підманити звіра на 30-40м. Я користуюсь гладкою. Патрони використовую наступні: верхній, чоковий ствол, чотири нулі в контейнері, а в нижній, півчоковий, нулівка. Ще одна порада. Засіли ви у засідці, зробіть собі одразу умовну пристрілку у всіх напрямках. Зрозуміло що зброєю без патронів. Плавно та нашвидкоруч. При цьому з положення коли рушниця на колінах та на підставці. Ви одразу зрозумієте, як це правильніше та краще робити Найголовніше – техніка безпеки, рушницю знімати із забопіжника тільки перед самою стрільбою. Проте навчіться робити це тихо. А сам постріл має бути по чітко видимій цілі. «Один постріл – один трофей» - це має стати вашим головним правилом. Не впевнені – не стріляйте, не ляканий звір ще підійде до вашої засідки, а от стріляний навряд чи. Та й звук пострілу чують всі.

По біноклях - найкраще підходять 8х40 та 7х50, причому останній має більшу світлосилу, що в сутінках краще. Використання бінокля суттєво економить час при пошуках лисиці, з ним ви швидко відшукаєте в полі лисицю що мишкує, особливо зимою.

Про погоду

Найкращою погодою для полювання на лисиць з манком є тихі та ясні морозні дні, коли є сніжний наст або немає на землі снігу зовсім. Тоді лисиця не може полювати на мишей, розкопуючи сніг чи землю. І іншу здобич добути не легше. А голод не тітка…

В дощову погоду або при сильному вітрі лисиці відсиджуються в норах або в інших зручних місцях.

Найкращим часом для полювання на лисицю є ранок та вечір, тому необхідно приходити на засідку за годину-півтора до сходу сонця та за дві години до заходу. Хоча є такі дні, що лисиця мишкує цілий день, з перервою на обідній сон мов як сієста. 

Про манки та маніння

При полюванні на лисицю використовую два типи манків: «писк миші» та «крик пораненого зайця». Самих манків в магазинах є достатня кількість, представлено багато хороших варіантів. По фірмах перелічувати та рекламувати якусь не буду, кожен з них по своєму хороший, має свою ціну та інші особливості. Манки діляться на духові і ручної дії (типу гармошки). Деякі мисливці виготовляють їх власноруч, а ще інші манять взагалі без манків – втягуючи губами останню фалангу вказівного пальця . Кожен вибирає манок під себе, особисто я користуюсь ручним манком. Головне одне, перед тим як йти на полювання, необхідно добре потренуватись вдома.

Чому лисиця йде на манок? З «писком миші» простіше, миші її основний харч. Тому й прямує на нього без особливих пересторог. Крик пораненого зайця вже викликає зовсім інші асоціації. Лису, який вже ловив та поїдав зайця, це призив на більшу здобич, та й одразу згадується як їм, лисенятам, мама лисиця приносила зайців, а вони їх мучили та потім убивали. Миші пищать частенько, а от заєць просто так не кричить. Можливо він попав у халепу, будь це чи петля, капкан чи щось інше, або його зловив хижак. Кожен лис має свою територію на якій полює та з якої проганяє інших зайд. Тому крик зайця може бути сигналом вторгнення іншого лиса. Особливо це загострено в сезон гону. В такому випадку він біжить на крик зайця майже без засторог. В більшості ж випадків лис на звук манка підходить обережно, стоїть, сидить, прислухається та придивляється, старається зайти із сторони, чи обійти з заду. Тому полювання з манком потребує великої уваги, терпіння та витримки. Основне, сам процес…

В засідці

Сидячи у засідці, треба бути максимально уважним. Вмійте бачити та чути, навіть найдрібніші речі. Тріснула гілочка, листя зашаруділо – ви вже повинні бути насторожі. Самі ж рухайтесь щонайменше – звір бачить рух здалека. Тому ваші рухи повинні бути плавні та повільні.

Прийшли, сіли в кріселко, підготувались, витягнули манок, бінокль, зарядили рушницю, одягнули рукавиці, балаклаву і все, затихли. На хвилин 10-15. Це для того щоб шум, який ви зчинили, пропав. 

Спочатку маню манком «писк миші». Пискнув два-три рази, за кілька секунд повторив і чекаю. Це робиться для того, щоб привабити лисицю з близької відстані, бо можливо за цей час, поки сидів у тишині, вона появилась недалеко. Крик зайця зблизька її налякає. В полі, за хороших умов, лисиця чує писк миші і за 150 метрів. Часто, особливо у сутінках, на писк миші прилітають сови.

Якщо лис не підійшов, то за п’ять хвилин пробую «криком зайця». Одна серія маніння триває 5-7 секунд, потім перерва на 3-4 секунди і повторно наступна серія тривалістю 3-5 секунди. Не довше. Цей звук лисиця чує і за півтора кілометра. Заманили і почули як десь в далеко в селі загавкали собаки – оце вам і радіус дії манка і підтвердження того що ви зробили це правильно, не сфальшивили. Дуже часто на звук манка прилітають ворони, яструби, сови, прибігають собаки та куниці, а ще також і зайці. Зайці, напевне тільки самці, бо думають що це зайчиха кричить від іншого самця. Особливо в період гону. Можливі підходи вовків. Якщо лисиця не появилась, то за 20-25 хвилин можна заманити ще раз Чому саме такий час ? Бо лисиця якраз пройде за ті хвилини ту відстань на яку чути манок. Сам звір може появитись в найнесподіваний момент. Проте крик сойки, скрегіт сороки, пташки, що спурхнули з кущів, каркання ворон та круків сповістять вам про це швидше ніж ви побачите саму лисицю. Лисиця дуже точно визначає місце звідки лунав крик зайця. Якщо приходиться манити із надземного підвищення (дерева чи драбини) то манок необхідно направити до низу, щоб звук йшов до землі. Але немає потреби манити більше ніж 4 рази в одному місці. Краще пошукати її в іншому. Якщо ж лисиця йде на вас, то готуйтеся до пострілу.

Або плавно та повільно піднімайте рушницю, поки лисиця під час руху вас не бачить, або коли вона вже зовсім близько, нашвидкуруч підносьте рушницю та стріляйте Проте найзручніше, як вже писав вище, коли рушниця стоїть на підставці. Або це стаціонарна перекладина або переносна тринога. Старайтесь стріляти лисицю в бік, постріл в груди не надійний із за малою площі для попадання. Якщо сталось таке, що лисицю підшуміли чи промазали, то не спішіть покидати засідку, дуже часто можливий повторний підхід звіра, особливо якщо вона молода. Молоді нестріляні лисиці пострілу не дуже бояться. Деколи вони відскакують в бік і розглядаються по сторонах. Це дає змогу для другого пострілу. У мене було таке, що першим пострілом промазав, проте відлуння від лісу збило лиса з пантелику і він замість того щоб втікати назад побіг прямо на мене. При успішному ж пострілі не обов’язково йти зразу забирати добутого звіра, краще за 5-10 хвилин повторити маніння. Можливий підхід іншої лисиці,а це буває дуже часто, та й іншим це буде знак що власне постріл не пов'язаний із вабою. 

Опудало

Практикую використання з манком і такого собі опудала. Це шкурка зайця, натягнута на гілку чи прут, що запханий у землю. До гілки прив’язана міцна нитка або жилка. Заманив, і одразу кілка раз потягнув ниткою, шкурка завібрувала. Додаткова зорова привада для лиса. Найкраще в сутінках . Це Можна ще також бавитись з лисом «котика-мишки». Для цього треба зробити із сірої чи чорної нитки або шерсті, клубочок, що б нагадував мишку, прив’язати до нього ту ж саму жилку чи нитку, закинули в поле і чекаєте. Як появиться лис, заманіть писком миші і легенько потягніть за нитку. В середину клубка, для закидування на дальшу відстань можна помістити невеличкий грузик. 

Шукаємо лисицю в полі

Можливий і інший спосіб полювання на лисицю з манком. Більш активний – пошуковий. Тут ніби все просто, ходите по угіддях та шукаєте лисицю. Але найголовніше тут одне. Ви повинні побачити лисицю перші. Якщо лисиця побачила вас, то краще її зовсім не манити а йти шукати іншу. І в ніякому разі не можна манити лисицю яка втікає. Тому помітивши в угіддях лисицю старайтесь одразу сховатись так, щоб мати можливість за нею спостерігати. Місцем засідки можуть бути кущі, острівці густої трави, розплуги, пагорбці . Одна умова. Перед вами повинна бути чиста площадка яка б дозволили вам побачити підхід лисиці та влучно вистрелити. Обов’язково пам’ятайте про вітер. Він не повинен дути від вас, найкраще на вас, максимум що можливо то під кутом. Маскувальний одяг під фон навколишнього середовища. Наколінники будуть дуже доречні. Постарайтесь підійти до лисиці на відстань до пів кілометра. Заманіть спочатку тихо «мишею». Якщо лисиця не перестала мишкувати то можна повторити голосніше, а як відстань завелика, тоді спробуйте «зайцем» але тихо. Те що лисиця підніме голову і подивиться на вас є ознакою того, що маніння їй цікаве. Як тільки звір піде в вашу сторону одразу переставайте манити і готуйтесь до пострілу. Це може бути довго, по дорозі вона може мишкувати, то відходити, то підходити, то йти в бік. Коли підхід затягується, лисиця відволікається на інше, то можна ще заманити її раз другий писком миші, але не часто. В будь якому випадку, місце звідки вона почула звук зайця чи миші її зацікавило. Все залежить від вашої витримки та удачі ну і мисливського щастя, яке може бути як на вашій стороні так і на стороні лисиці.

Дует, тріо, квартет

Результативнішим способом полювання на лисицю є кількома мисливцями. Один манить а інші стають по боках на переходах звіра або по периметру. Добрим місцем є поляна серед лісу чи на краю лісу, мисливець-манильщик ховається посеред поляни, а стрільці розміщюються по її кутах. Обов’язково треба зважати вітер Також треба враховувати те, що чим більше мисливців тим більша вірогідність підшуміти лисицю. Тому компанія має бути провірена та злагоджена і спрямована на результат.

Мої полювання

Мав такий випадок. Облаштував засідку на підвищенні. Прийшов за дві години до заходу сонця. Традиційно «перекур» 10 хв. Маню спочатку «мишею». Тишина. За деякий час «зайцем». Одразу прилетів яструб, що довго кружляв, видивляючись зайця. Пройшло майже пів години перш ніж у поле за кілометр вийшов лис. Сів собі поважно, хвіст кругом себе і дивиться в мою сторону. Спробував заманити його писком миші, проте безрезультатно, бо на таку відстань лис того звуку не чув. Тоді заманив «зайцем». Лис, почувши це зірвався і побіг у лісосмугу, що тягнулась попри поле. Першою думкою було те, що я сфальшивив і лис утік. Все ж, знаючи всякі лисячі штучки, сиджу нерухомо. Недарма кличуть лисів в народі хитрими. Про всяк випадок легенько нахиляюсь до рушниці. Десь в тому напрямку, куди втік лис, заскреготала сорока. Ага, зараз буде якесь продовження. Так і є, бачу як з кущів, по краю поля, прямо на мене швидко біжить лис. Нерухаюсь, підпускаю його близенько, для вірного пострілу. Стріляю в бік, лис по інерції, ступивши кілька кроків, паде. Зачекавши хвилин десять ще раз заманкував зайцем. Аж за п’ятнадцять хвилин підійшов до свого трофею, яким виявився величезний, вгодований лис .

Іншого разу пішов вистежувати лисиць в поля. Уже скоро побачив одну мишкуючи лисичку в полі. Тут вже було простіше, лисицю я спостерігав. Тому хотів спробувати одну цікаву тактику як для гладко ствольного мисливця. Тобто, заманити в одному місці і швиденько переміститись у друге, де можливий вихід лисиць. Так і зробив. Сів у невеличкі кущі трави, заманив «зайцем». Чекати прийшлось недовго, лисиця, вчувши крики зайця, підняла хвіст і неспішно та час від часу мишкуючи, пішла в мою сторону. Я в час її мишкування, швиденько, але акуратно, переповз кущами, метрів п’ятдесят вперед, до старої дички Недоходячи близько ста метрів, до тих трав, звідки я манив, стала. Але до мене вона знаходилась в межах пострілу. Пискнув губами мишкою, лисиця обернулась в мою сторону. Постріл. Лисицю добуто.

Епілог

Кожне полювання із манком це як урок, завжди набираємося досвіду на майбутнє. Кожного разу можливий свій нюанс, що внесе корективи у наступні полюванні. Тому не потрібно розчаровуватись у перших невдачах. Якщо б все було просто то лис був би на межі знищення. Я свого першого лиса добув не одразу, всі попередні рази були як навчання на своїх помилках.

Тому бажаю вам успіху в цьому захоплюючому полюванні. Ні пуху, ні пера.

Автор - Федір Левицький (на форумі Федько-Халамадник)

Тема на форумі - Полювання на лисицю з манком